60% українців зазнали фінансових збитків внаслідок пандемії коронавірусу
60% українців зазнали фінансових збитків внаслідок пандемії коронавірусу
Згідно із всеукраїнським національним репрезентативним дослідженням щодо епідемії СOVID-19, яке було проведено дослідницькою агенцією "Info Sapiens", 60% українців зазнали фінансових збитків внаслідок пандемії коронавірусу. Про це свідчать результати опитування які були оприлюднені 31.03.2020.
За даними опитування, проведеного 25-29 березня 2020р., 38% українців старше 18 років, зазначили зменшення регулярного доходу родини внаслідок епідемії, 16% — повну втрату доходу, 14% — втрату роботи, 10% — фінансові збитки (наприклад, через здачу квитків). Загалом 60% українців назвали щонайменше один вид фінансових втрат з приводу коронавірусу.
Якщо розглядати нефінансові збитки, то 11% українців також скаржилися на зловживання з боку влади, а 8% — на ненадання належної медичної допомоги. Загалом 69% опитаних зазначили, що їхні родини так чи інакше постраждали від епідемії. Водночас якщо говорити не про фактичні збитки, а про страхи, то найбільше українці бояться зараження коронавірусом (43%), на другому місці — зниження доходу (34%), на третьому – ненадання належної медичної допомоги (33%), на четвертому — повної втрати доходу (29%), на п’ятому — відвертання уваги від неправильних рішень влади (26%), на шостому — втрати роботи (23%). Не бояться жодних наслідків епідемії лише 7% опитаних.
страхування від коронавірусу
Загалом думки українців щодо серйозності наслідків епідемії і карантину розділилися: 40% не очікують суттєвих втрат, 47% — бояться серйозних наслідків, а для 7% серйозні наслідки вже настали.
Якщо розглядати тільки тих українців, хто до карантину працював або навчався, то з них 43% продовжують регулярно відвідувати місце роботи або навчання, 12% працювали або вчилися без відвідування постійного місця, а 41% припинили відвідувати місце роботи або навчання після початку карантину. Серед останніх 62% не працюють і не навчаються на момент опитування, 14% продовжують працювати або навчатися віддалено стільки ж або й більше часу, ніж раніше, а 10% — продовжують, але менше часу, ніж раніше.
Отже, 74% тих, хто до карантину працював або навчався, продовжують це робити очно або дистанційно. З них 8% зазначали, що виконують навіть більший обсяг роботи, ніж раніше, 54% — що виконують такий же обсяг роботи, як і до карантину, а 30% — що виконують менший обсяг роботи. Серед тих, хто працював до карантину, лише 46% за березень отримають заробіток в повному обсязі, 34% — в меншому обсязі, ніж очікувалось до карантину, 10% втратили роботу через карантин, решта не дали відповідь на запитання. Перших більше в державному секторі (61%), аніж в приватному (40%). Така різниця відповідає різниці в зайнятості під час карантину: так 55% працюючих в державному секторі продовжують відвідувати місце роботи, тоді як в приватному секторі таких 41%. Серед тих, хто втратив роботу або частину доходу внаслідок карантину, 45% стверджують, що їм вистачить грошей тільки на березень або що вже не вистачає, 34% — на березень і квітень і тільки 16% — що на три і більше місяців.
В ситуації, що склалася, 77% українців намагатимуться економити та заощаджувати, і тільки 12% — витрачати більше грошей (наприклад, на запаси або великі покупки), тому що, на їхню думку, вони можуть знецінитися або неможливо буде купити потрібні товари
Вибірка дослідження складає 809 респондентів. Опитування проводилося методом CATI (телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера, computer-assisted telephone interviews) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Вибірка репрезентативна для дорослого населення (віком 18 років і старше) України за статтю, віком, розміром населеного пункту та регіоном проживання. З дослідження вилучена Автономна Республіка Крим, а у Донецькій та Луганській області опитування проводилося тільки на територіях, що контролюються Україною. Максимальна теоретична похибка не перевищує 3,4%.
страховий продукт "Стоп-коронавірус"